Початок моєї практики стартував у 2000 році, і я застав закінчення підходу в хірургії, коли видалення матки вважалося чи не вирішенням усіх проблем. Можна простежити, як повільно, але невпинно змінюються підходи до видалення цього важливого органу. Дуже багато показань вже не є такими загрозливими, як раніше (сьогодні видалення великих підслизових фіброматозних вузлів під час гістероскопії вирішує проблему кровотеч, а раніше пацієнтка втратила б матку). Які свідчення все ще залишаються актуальними та дозволяють розглянути видалення матки, як лікування?
- Медикаментозне (консервативне) лікування не працює. Приклад: тяжкі кровотечі у пацієнток з аденоміозом
- Немає кращих альтернативних методик. Наприклад, у пацієнтки рак матки або шийки матки та стандарт лікування потребує видалення матки.
- Медичне лікування протипоказане. Приклад: наявність тяжких кровотеч, що виснажують пацієнтку, проте гемостатичні препарати неефективні, а гормональне лікування протипоказане.
- Після поінформованого консультування пацієнт і хірург віддають перевагу хірургічному втручанню перед медикаментозним лікуванням. Наприклад, пацієнтка не хоче продовжувати лікування, а закінчити вирішення проблеми радикально.
Хірургічний підхід вибирається під час передопераційного консультування та залежить від:
- Вида патології (наприклад, при великих розмірах матки лапароскопічний або вагінальний підхід маловирогидний)
- Техніки, якою володіє хірург
- Показання чи протипоказання до певних доступів (наприклад, виражений спайковий процес виключає вагінальний підхід тощо)
- Якщо є можливість вибирати, пацієнт може вплинути на вибір хірурга
Вирішення проблеми, що спричинила видалення матки, відзначають від 75 до 95 % пацієнток. Найчастіше пацієнти відчувають полегшення, що проблему вирішено і більше не повернеться. Тому так важливо не «просувати» ідею видалення матки пацієнтам з мінімальними симптомами або зовсім без скарг (найяскравіший приклад із щоденної практики – видалення матки з безсимптомними фіброматозними вузлами у жінок у менопаузі)
Видаляти чи ні яєчники? Це питання часто постає перед хірургом та краще обговорити його окремо. Почитати про те, як ми приймаємо з жінками подібні рішення можна тут
Ризик прихованого злоякісного новоутворення. Незважаючи на відповідну передопераційну оцінку, приховане злоякісне новоутворення матки може бути діагностовано після гістеректомії. До операції обов’язково необхідно провести ПАП-тест та оцінити ендометрій (може знадобитися біопсія ендометрію, особливо якщо випадок незрозумілий, наприклад, поява кровотечі в менопаузі).
Гістеректомія, вирогидно, знижує функцію яєчників і призводить до більш раннього настання менопаузи, незважаючи на збереження яєчників. Одним із можливих пояснень зниження функції яєчників після гістеректомії є зменшення кровопостачання яєчників, навіть якщо яєчники збережені. Яєчник кровопостачається через основну зв’язку (воронко-тазова зв’язка яєчника, яка залишається недоторканою при збереженні яєчника) та власну зв’язку яєчника, яка і з’єднує його з маткою. Вона перетинається при видаленні матки і таким чином знижується живлення органу. Крім того, видалення труби, яка пов’язана з маткою, також знижує подачу крові через дрібні судини брижі маткової труби.
ХІРУРГІЧНІ УСКЛАДНЕННЯ ГІСТЕРЕКТОМІЇ
Велика вибірка в австралійському дослідженні, куди потрапили жінки після 80 000 гістеректомій, виконаних за доброякісними показаннями, ускладнення були зареєстровані з такою частотою:
- Кровотеча – 2,4%
- Порушення роботи сечостатевої системи (наприклад, опущення тазових органів, кукси піхви, затримка сечі, пошкодження сечоводів) – 1,9%
- Інфекції сечовивідних шляхів – 1,6%
- Інші інфекції – 1,6%
- Травма сечовивідних шляхів. <1 до 4 % при пошкодженні сечоводу, можуть бути пошкодження сечового міхура
- Кровотеча з кукси піхви 1%
- Нориці 1%
